‹ Назад

Чи має місце правопорушення за статтею 124 КУпАП, якщо автомобіль з яким Ви зіткнулись на зазнав явних пошкоджень?

На дорозі трапляється всяке, в тому числі і ситуація коли Ви випадково прижались до іншого автомобіля, але при цьому цей автомобіль не зазнав жодних явних пошкоджень, але при цьому водій такого автомобіля вимагає виклику Патрульної поліції та складання протоколу, аргументуючи це можливими прихованими пошкодженнями. Що ж робити в такому випадку?

1. В не залишайте місце "зіткнення".

2. Якщо на Вас патрульний поліцейський збирається скласти протокол про адміністративне правопорушення, попросіть його звернути увагу на відсутність пошкоджень.

3. Якщо потерпілий та поліцейський пошкодження вбачають, а Ви ні - обов'язково зафіксуйте їх відсутність на фото та відео.

4. Обов'язково у протоколі про адміністративне правопорушення та у письмових поясненнях вкажіть про відсутність пошкоджень на іншому ТЗ.

5. Відстежуйте, коли протокол щодо Вас надійде до суду та відстежуйте, коли суд призначить судове засідання у справі.

6. До дня судового засідання подайте до суду Клопотання про закриття провадження у справі у зв’язку із відсутністю події адміністративного правопорушення приблизно наступного змісту:

До Солом’янського районного суду міста Києва

Справа №760/77777/24

Суддя: Справедливий М.М.

Особа, відносно якої складено протокол

 про адміністративне правопорушення:

Паламарчук Микола Андрійович

Адреса для листування:

03035, місто Київ, Солом’янська площа 2, офіс 804

 

КЛОПОТАННЯ ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ

В провадженні Солом’янського районного суду міста Києва знаходиться справа про адміністративне правопорушення №_____________ відносно мене Паламарчука Миколи Андрійовича за ст. 124 КУпАП. Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з п.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для встановлення події правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП необхідно встановити наявність факту порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення зазначається, що я не дотримався безпечного інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем ________________, чим порушив вимоги п.п. 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність, передбачена ст.124 КУпАП.

При цьому схемі з місця ДТП зазначається, що транспортний засіб________________ на момент огляду поліцейським має пошкодження ЛФП заднього бамперу, а керований мною автомобіль _____________ не має жодних пошкоджень.

В свою чергу в наданих мною поясненнях представникам патрульної поліції, я зазначив, що внаслідок події щодо якої складено прототол про адміністративне правопорушення ___________ не зазнав жодних пошкоджень. На підтвердження відсутності пошкоджень надаю до суду фото задньої частини та заднього бамперу в місці (начебто зіткнення) автомобіля _______________ державний номер __________________ зроблене на місці події (на CD-R диску L421910250828R, оригінал фото знаходиться на моєму особистому телефоні та буде наданий суду для ознайомлення на судовому засіданні).

З даного фото вбачається, шо внаслідок дотику рамки номерного знаку керованого мною авто до бамперу автомобіля ________________ лише протерто бруд на задньому бампері та при цьому сам бампер не має як механічних пошкоджень, так і пошкоджень лакофарбового покриття

Вважаю, що у розумінні ст. 251 КУпАП, наявні в матеріалах справи докази не є належними, допустимими, та такими, які доводять мою вину вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки з них неможливо встановити наявність факту порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Долучена до протоколу схема з місця ДТП не відображає дійсних обставин події, оскільки лише саме по собі зазначення в схемі відомостей про наявність пошкодженого ЛФП не свідчить про таке пошкодження без інших належних та допустимих доказів, сама по собі схема не може свідчити внаслідок чого отримані ті чи інші пошкодження та як давно вони наявні на автомобілі (тим більше в ситуації коли на керованому мною автомобілі відсутні будь-які пошкодження).

На підставі викладеного, вважаю, що в моїх в діях відсутні порушення вимог п.п. 13.1 2.3б Правил дорожнього руху України, а отже відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247 КУпАП,

ПРОШУ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно мене Паламарчука Миколи Андрійовича за ст. 124 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Додатки:

1. CD-R диск L421910250

27 березня 2024 року

Микола Паламарчук